Новина

Саме 26 квітня 1986 року, о 1:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух. У результаті були зруйновані частина реактора та машинного залу. Спалахнула пожежа.  Вогонь перекинувся на дах третього енергоблока. Його гасилиблизько 4 годин. За міжнародною шкалою подій на АЕС, відповідає найвищому, сьомому рівню.
Внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції  найбільше постраждали лісові масиви Полісся України, де зосереджено біля 40 % всіх площ лісових насаджень держави. Лісові екосистеми стали своєрідними фільтрами-накопичувачами радіонуклідів. Дослідниками встановлено, що лісові масиви утримали в 2-3 рази більше радіоактивних елементів у порівнянні з відкритою місцевістю.
Житомирщина та Київщина належать до регіонів, які найбільше постраждав від аварії на атомній станції. В результаті вибуху на Чорнобильській атомній електростанції суттєвого радіоактивного забруднення зазнала майже половина території Житомирської області.
2016 року на території, що зазнала забруднення, створено найбільший в Україні радіаційно-екологічний заповідник. Згодом спостереження показали, що кількість мутацій у рослин і тварин хоч і зросла, але не набагато, і природа успішно справляється з їх наслідками. З іншого боку, зняття антропогенної дії (насамперед відсутність людини) добре позначилося на екосистемі заповідника і вплив цього чинника значно перевищив негативні наслідки радіації.
400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
Отже, природа почала відновлюватися швидкими темпами, зросли популяції тварин, збільшилося різноманіття видів рослинності.
2016 року Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу.
Низький уклін ліквідаторам, які 37 років тому рятували світ від наслідків Чорнобильської трагедії.