Категорія: Загальні новини
“Реформа лісової галузі триває”, – Юрій Болоховець
22.02.2023
Нагадаю, одним з важливих етапів реформи став ухвалений у минулому році Законопроект №5650 про зміни до законодавства щодо збереження лісів.Документ, більш відомий як «закон про самосійні ліси». Насправді, новації значно ширші та глобальніше і стосуються не лише збереження самозалісених ділянок. Зокрема, закон зобов’язав Кабмін врегулювати правила відтворення лісів та порядок здійснення лісовпорядкування.У напрацюванні проєктів зазначених документів брали участь і спеціалісти Держлісагентства.
Про затверджені напередодні Нового року зміни у правилах відтворення лісів я вже розповідав. m.facebook.com/story.php
На початку лютого Кабінет Міністрів України видав другу постанову, затвердКабінет Міністрів Українирев і чагарників при зміні цільового призначення території.
Чому це важливо?
Раніше енергетики, надрокористувачі чи дорожні будівельники іноді буквально впирались у бюрократичну стіну. Нормативна база не містила чітких процедур погоджень розчищення лісових ділянок при будівництві електролінії, дороги, газопроводу чи надрокористування. Нарешті алгоритм сформований: зафіксовано, які дозвільні документи має право вимагати лісокористувач, які рубки здійснюються, як обліковується деревина.
Сьогодні Кабмін вже затвердив третю постанову на виконання Закону, яка стосується правил лісовпорядкування.Нагадаю, Законопроект №5650 зобов’язує поводити лісовпорядкування у лісах всіх форм власності. Якщо площа не перебільшує 100 гектарів – раз у 20 років. 100 гектарів і більше – раз у 10 років. Фінансувати заходи мають власники або лісокористувачі. Що важливо, до лісокористувачів прирівняні власники самозалісених паїв та полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.Заходи з лісовпорядкування на залісених територіях змушена буде проводити навіть «Укрзалізниця», яка раніше себе лісокористувачем не вважала.
Згідно з постановою Кабміна, в Україні діятимуть єдині правила для впорядкування лісів – незалежно від форми власності і площі.
Серед найважливіших новацій — більша увага природоохоронному аспекту. При плануванні впорядкування буде враховуватися як необхідність збереження окремих видів рослинного і тваринного світу, так і біорізноманіття в цілому. Ліс — це не лише дерева, а комплексна екосистема, яку треба захистити.
Друга новація — матеріали лісовпорядкування розроблятимуться в електронному вигляді й будуть вноситися в єдину електронну таксаційну і картографічну базу даних. Це дає можливість постійно оновлювати інформації про ліси.
Третє — залучення громадськості до процедури лісовпорядкування. Після розробки проєкту впорядкування документ обов’язково має оприлюднюватися територіальним органом Держлісагентства. Представники громадськості зможуть не лише ознайомлюватися з проєктом, але й надавати пропозиції та зауваження.
Я не даремно називаю постанови Кабміна частиною реформи. Адже європейська модель, яку ми втілюємо, передбачає єдині правила для всіх учасників ринку. Державних, комунальних, приватних. Контроль за дотриманням цих правил покладається на регулятора – Держлісагентство.
Отже, єдині правила створені — рухаємось далі.
Попереду важливі законодавчі зміни, які фіналізують розділення господарюючої та контролюючих функцій.